Інформаційно-комунікаційні  технології   

Корженевська О.Р.

Забезпечення

творчої самореалізації дитини

  в інформаційно-комунікаційному просторі

Вступ 

Інформаційно-комунікаційні  технології  (ІКТ)  за короткий  час  стали  невід’ємною  складовою  сучасного суспільства. У багатьох країнах світу вільне володіння цими технологіями  є  складовою  базової  освіти.

Школа сьогодні є не тільки джерелом отримання інформації, а  й місцем, де вчать навчатися, де учитель не просто провідник знань, а й особистість, яка вчить способам  творчої діяльності, направленої на самостійне отримання та засвоєння знань.

У національній доктрині розвитку освіти ставиться завдання постійного оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу[3]. Він повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей учнів, зростання їхньої самостійності й творчої активності, що має зміцнити демократичні основи громадянського суспільства та прискорити його розвиток. Перед учителями постало завдання формувати й зміцнювати в школярів внутрішні джерела мотивації не тільки щодо навчальної діяльності, але й до саморозвитку своїх інтелектуальних, творчих здібностей, а також їх успішної соціалізації. Сьогодні вкрай необхідно створювати ситуації успіху, розвивати творчу, пошукову, дослідницьку активність та навички колективно злагоджених дій[1, 12].

Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності навчання як передумови для формування активної творчої особистості, здатної орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі, здійснювати самоосвітню діяльність, гідно презентувати результати своєї праці, формувати, висловлювати й аргументувати власну думку.

Ідея досвіду – це створення умов для розвитку пізнавальної діяльності в учнів, яка розвивається тоді, коли їх навчають,  використовуючи інформаційно-комунікаційні технології.

         Мета:  впровадження нових  інформаційних  технологій,  покликаних   сприяти активізації  і  розвитку  розумових  здібностей  дитини та інформаційно-комунікативних  компетентностей,  активному  й  свідомому  набуттю  знань,  умінь  і  навичок, підвищенню  інтересу  до  навчання,  набуттю  навичок самоосвіти  та  культурного  спілкування  у  світовому інформаційному просторі.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань:

−  підвищення  якість  навчання  школярів за  рахунок  освоєння інформаційних  технологій,  що  забезпечують  самостійність  роботи кожного учня;

− активна  участь  школярів  в  Інтернет – проектах, олімпіадах,  конкурсах,  конференціях  та інщих видах  навчальної діяльності з використанням ІКТ;

Об’єктом вивчення є матеріали творчої самореалізації учнів, створені з допомогою ІКТ. 

Методи дослідження: досконале вивчення державних документів про освіту, аналіз методичних джерел та матеріалів фахових журналів, апробація передового педагогічного досвіду роботи вчителів, власний досвід. 

Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати усі ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів у навчанні. Однак потрібно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером [5, 10]. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів у дитини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватися виважено та бути ретельно підготовленим і продуманим.

Основна аналітична частина

 Наше століття часто називають століттям електроніки, космосу, але ж ці  елементи людського розуму стали можливими через небачену раніше в історії людську творчість. У зв’язку з цим наше століття поправу можна було б назвати століттям творчості. Настав час, коли головною цінністю освіти стає формування в людини потреби й можливості вийти за межі знайомого матеріалу, здібність до саморозвитку, самоосвіти, творчої діяльності. Цьому сприяють нові інтерактивні технології, що впроваджуються у навчальних закладах.

Самореалізацію особистості як цілісний процес становлення людини на своєму життєвому шляху почали досліджувати такі вчені, як Л. Виготський та С. Рубінштейн, а плідно продовжили це вивчення І. Бех, Л. Божович,        В. Давидов, Д. Ельконін. Педагогічні аспекти самореалізації як активної пізнавальної та творчої діяльності у нових умовах освітнього процесу розробляють В. Андреєв, І. Зязюн, І. Іванов, В. Лозова, С. Сисоєва, О. Савченко, Н. Тарасевич, Н. Щуркова та ін.

У педагогіці самореалізація визначається як одна з цілей педагогічного процесу і полягає в допомозі особистості реалізувати свої позитивні можливості, розкрити здібності і задатки. Самореалізація є результатом виховання особистості. Проблема самореалізації особистості розглядається педагогами в основному в контексті проблем професійного самовдосконалення, самовиховання, самовизначення, самоосвіти і т. д.

Різні аспекти  проблеми розвитку творчих здібностей школярів знайшли своє відображення в працях психологів Л.С. Виготського, Н.В. Кузьміна,        Я.О. Пономарьова, Г.С. Костюка; педагогів В.О.Сухомлинського,                    Ш.О. Амонашвілі, М.О. Данилова, М.М. Скаткіна; методистів-географів          М.П. Ковалевської,      М.О. Максимова, І.І. Барінової, А.Й. Сиротенка.

Проблемою вивчення і впровадження інформаційно-комунікаційних технологій займались Дейв Ф. С’юзел і Девід Р. Ротерей, Кармишева Т.В.,              П. Гевал, В.Е. Краснопольський. Хоча в теоретичному аспекті поняття  інформаційно-комунікаційних технологій розробляється, але на прикладному рівні розробки експериментальної апробації та практичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій для  вивчення творчої самореалізації дитини в інформаційно-комунікаційному просторі залишаються малодослідженими.

Законами України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.

Визначимось в основних термінологічних поняттях, на які будемо опиратись.

Творча самореалізація - це процес і результат здійснення потенціальних можливостей дітей у різних видах навчально-пізнавальної і  творчої діяльності. 

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - це

1. Інтегральний електронний інформаційний простір, що створюється при використанні електронних мереж;

2. Сфери в сучасному суспільному житті світу, в яких інформаційні  комунікації  відіграють провідну роль. У цьому значенні поняття інформаційного простору зближується з поняттям інформаційного середовища[14].

Інформаційно-освітнє середовище – програмно-телекомунікаційний і педагогічний простір з єдиними технологічними засобами ведення навчального процесу, його інформаційною підтримкою і документуванням в середовищі Інтернет будь-якого числа навчальних закладів, організаційно-правової форми і форми власності [14].

Інформаційно-комунікаційне середовище включає безліч інформаційних об'єктів і зв'язків між ними; засоби і технології збору, накопичення, передачі (транслювання), обробки, продукування та поширення інформації; власне знання; засоби відтворення аудіовізуальної інформації; організаційні та юридичні структури, що підтримують інформаційні процеси.

Середовище-орієнтований підхід дозволяє перенести акцент в діяльності вчителя з активної педагогічної дії на особу формування "освітнього середовища", в якому відбувається її самонавчання і саморозвиток. При такій організації освіти включаються механізми внутрішньої активності того, хто навчається, в його взаємодіях з середовищем. Чим більше і повніше особистість використовує можливості середовища, тим більш успішно відбувається її вільний і активний саморозвиток: дитина одночасно є продуктом і творцем свого середовища, яке йому дає фізичну основу для життя і робить можливим інтелектуальний, моральний, суспільний і духовний розвиток.

Інформація є складною матерією, яка сприймається кожною дитиною індивідуально, залежно від її здібностей, психологічних особливостей, рівня розвитку мислення і так далі. У сучасних умовах знання дитини повинне виходити не з єдиного спеціалізованого словника, а зі всього різноманіття думок, підходів, ідей і, перш за все, – з особистісних, когнітивних і методологічних навиків, здібності до критичного оцінювання і зіставлення всього різноманіття отриманої інформації. Тому освітнє середовище для того, щоб бути інформаційно-насиченим для того хто навчається, має бути багаторівневим, принципово надмірним і невичерпним. Рушійними силами саморозвитку особистості є внутрішні протиріччя, тому освітнє середовище має бути "насичене" освітніми ситуаціями, що володіють значною мірою невизначеності, містять протилежні оцінки, що примусять того, хто навчається, "включити" механізми  саморозвитку, а за ними  й самореалізацію.

Таким чином, розвиток творчої особистості, що навчається, має два взаємопов'язані аспекти:

1.  Підвищення продуктивності інтелектуальної діяльності за рахунок формування здібностей аналізувати, порівнювати, узагальнювати, враховувати причинно-наслідкові стосунки, досліджувати, систематизувати свої знання, обґрунтовувати власну точку зору, породжувати нові ідеї і т. д.

2.  Зростання індивідуальної своєрідності на основі обліку індивідуальних пізнавальних схильностей, біоритмів, психотипів, когнітивних стилів, вибірковості у виборі навчального матеріалу.

Кожна дитина сьогодні об'єктивно потребує створення умов, які б сприяли інтелектуальному і творчому її зростанню. Такі умови можуть бути створені в креативному освітньому середовищі, що забезпечує максимальну міру індивідуалізації за рахунок широкого використання інформаційних технологій. Дане середовище надає тому, хто навчається, можливість (самостійного або у взаємодії з педагогом) формування індивідуалізованої освітньої траєкторії. Зміст освіти, способи спілкування тих, хто навчається, із знанням в освітньому середовищі повинні максимально адаптуватися під особливості конкретної дитини у напрямі обліку реальних психологічних механізмів інтелектуального розвитку особистості, когнітивного стилю.

Як критерії оцінки ефективності тих або інших форм і методів навчання повинні виступати не лише показники, що враховують міру опанування знаннями, уміннями і навичками, але і показниками сформованості певних особистісних якостей, що характеризують різні сторони розвитку інтелекту, духовності, творчих здібностей учнів [1]. Відповідно оцінювання перетворюється з одновимірного в складний багатовимірний, багатогранний процес, що як можна повніше враховує особливості розвитку особистості.

Особлива увага в освітньому середовищі на основі інформаційних технологій повинна приділятися розвитку креативності учнів. При цьому креативність розуміється як інтегральна стійка характеристика особистості, що визначає її здібності до творчості, прийняття нового, нестандартного творчого мислення, генерування великого числа оригінальних і корисних ідей [8].

Отже, головною вимогою сучасної освіти є її орієнтація на людину як основну цінність. При такому підході будь-які форми, методи, технології освіти є не самоціллю, а розглядаються в контексті одного з основних завдань освіти – забезпечити максимально сприятливі умови для саморозвитку особистості.

 2. Обгрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

У сучасному суспільстві джерелом і  засобом  формування  знань,  настанов,  переконань  слугують  не стільки безпосередні контакти дитини з навколишнім середовищем і  особистий  досвід,  скільки  інформація,  що розповсюджується  ЗМІ (преса,  радіо,  телебачення,  книги  тощо).

За  рахунок  появи  та розвитку  комп’ютерів,  кабельного  телебачення,  супутникових  і оптично-волоконних  систем  («технотелемедіумів»), що  доповнили класичні  електронні  засоби  передання  інформації  (радіо, телебачення, телефон), підвищилася адекватність засобів трансляції повідомлень  тим  вимогам,  які  висуває  необхідність  встановлення комунікації з масовим суб’єктом. Кількість  соціальних  джерел  комунікації  також  множиться за  рахунок  споживачів  інформації як  джерела  комунікації.

Повідомлення може  мати  різноманітну  форму  й  супроводжуватися  графікою, анімацією,  звуком  тощо,  дитина  може  його  створювати, доповнювати,  змінювати,  пересилати,  ігнорувати,  кооперуватися  в цих  процесах  із  різною  кількістю  учасників.  Винахід  і  поширення  нових  засобів  комунікації  породжує специфічні  зони (мережі)  в  комунікаційному  просторі,  що  включають  у себе  характерні  комунікаційні  системи  та  структури. 

Створення умов для реалізації дитини через інформаційно-комунікативний простір є нагально актуальним. Серед великої маси різноманітної інформації, що отримується з різних джерел, учневі важко виділити головне. Завдання вчителя - навчити учня користуватись інформаційними ресурсами та технологіями і використовувати їх в навчанні. Як комунікативний компонент креативного освітнього середовища рекомендується використовувати інформаційні і телекомунікаційні технології [9, 11, 13].

Актуальність використання інформаційних і телекомунікаційних технологій для формування інформаційно-комунікативної компетентності, компетентності у сфері самостійної пізнавальної діяльності  в освіті визначається наступними причинами: 

Особливості творчої реалізації особистості в креативному освітньому середовищі визначаються:

             наданням широкого поля для активної самостійної діяльності;

        − забезпеченням широкої зони контактів;

        − спілкуванням через Інтернет;

        − можливістю комплексної дії на різні органи чуття;

        − високою наочністю, що забезпечує можливість глибокого проникнення в процеси, що вивчаються;

        − зростаючими інтерактивними можливостями інформаційних і телекомунікаційних технологій;

        − легкістю і звичністю організації ігрових форм навчання. 

Дослідження американських учених показали, що максимальну користь від вживання інформаційних технологій у навчальному процесі отримують ті, хто навчається з вищими показниками успішності та мотивації [12].

Інформаційні технології вже самі по собі виступають досить сильним чинником підвищення мотивації освіти. Проте, можна виділити наступні шляхи і способи мотивації, які рекомендується враховувати при створенні креативного освітнього середовища на основі інформаційних технологій:

− забезпечення прийняття учнем ролі дослідника; 

Потрібно зауважити, що основна мета креативного освітнього середовища – "розбудити" в дитині творця і максимально розвинути в ній закладений творчий потенціал [2,11].

Креативне освітнє середовище повинне не лише надавати можливість кожному учню розвинути вихідний творчий потенціал, але і  збудити потребу в подальшому самопізнанні, творчому саморозвитку, сформувати в дитині об'єктивну самооцінку. Основними вимогами до креативного освітнього середовища на сьогодні є висока міра невизначеності і проблемності творчого процесу, безперервність і спадкоємність, прийняття того, хто навчається і включення його в активну навчальну діяльність. Тому освітнє середовище, як цілісне начало, що розвивається і самоорганізовується, виступає як засіб багатофакторного визначення саморозвитку творчої особистості того, хто навчається, як основний чинник продуктивної освіти.

3. Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду, її складових частин

Процес самореалізації дитини відбувається в єднанні умов і її внутрішніх особливостей та можливостей. Умови – це зовнішні по відношенню до дитини фактори, що не залежать або майже не залежать від неї у визначений  конкретний момент. Адже кожна особистість у тій чи іншій мірі, в той чи інший час безпосередньо чи опосередковано впливає на зміни реальних умов, в яких вона навчається, на навколишній світ, бо вона - це результат, і джерело, і рушійна сила інформаційно-технологічного розвитку. А умови її самостворення і самореалізації – це і конкретний етап навчального  процесу, і визначена учителем технологія, і творча группа однодумців, і  характер її діяльності.

Система діяльності із забезпечення можливостей творчої самореалізації дітей в різноманітних видах діяльності має наступний зміст: 

- створення для кожного учня ситуації успіху й упевненості через індивідуальний підхід;

- діагностика потенціальних можливостей дітей; 

- аналіз особливих успіхів і  досягнень;

- виявлення   творчого потенціалу учнів у різних видах діяльності; 

- допомога учням у самореалізації їх творчої направленості; 

- використання можливостей соціуму для творчої самореалізації дітей;

- формування критичного мислення в умовах роботи з великими обсягами інформації, здатність

- здійснювати вибір і нести за нього відповідальність;

- розвиток комунікативних здібностей і навичок публічних виступів;

- участь у творчих конкурсах, предметних олімпіадах, інтелектуальних іграх, дослідницькій діяльності;

Отже, тільки творча діяльність забезпечує самореалізацію дитини, а ступінь реалізації її суттєвих властивостей залежить від рівня перетворюючих можливостей у характері виконуваної роботи, що пов'язана з технологічними особливостями, із змістом конкретного виду діяльності.

У сучасній школі як засіб передачі інформації використовуються традиційні методи (розповідь учителя, підручник, атлас, карта, музичний центр, телебачення) так і інтерактивні (комп’ютер, інтерактивний комплекс, електронний підручник, енциклопедії, електронні навчальні програми, демонстраційні програми та ін.).

У своїй практиці я використовую різні методи та технології для успішного навчання майбутніх громадян України, але перевагу надаю новітнім комп’ютерним технологіям.

Використання комп’ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних  технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів. До того ж, однією з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесі навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу.  Комп’ютерні технології використовую при проведенні різних типів уроків: комбінованому, вивченні нового матеріалу, закріплення знань, контролю і оцінки знань; на всіх етапах уроку: при контролі знань, оформленні творчих робіт, поясненні нового матеріалу, виконанні дослідницьких робіт. Уроки з використанням ІКТ захоплюють своєю новизною, доступністю, масштабом і просто приносять задоволення учням.

Практикую три основні форми використання ІКТ:

Мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео- та графічне зображення й анімацію (мультиплікацію)[2]. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

Використання мультимедіа-технологій на уроках географії дозволяє учням в яскравій, цікавій формі розглядати поняття і процеси, бачити географічні об’єкти у відеороликах і на фотографіях, що сприяє чіткому сприйняттю матеріалу з тієї чи іншої теми. Комп’ютерну презентацію можна використати протягом усього уроку, а також на окремих етапах навчальної діяльності. Для підготовки тематичних презентацій з географії використовую програму Power Point. Учні, створючи слайдофільми, дотримуються правил та вимог до презентацій («Азимут», «Гори» - 6 кл., «Атлантичний океан», «Тваринний та рослинний світ Африки», «Антарктида» та ін. – 7 кл., «Живлення рік», «Річки», «Природні ресурси Дніпропетровщини», «Озера» - 8 кл., «Металургійний комплекс України» - 9 кл., «Глобальні проблеми світу», «ООН», «Італія», «Чехія», «Альтернативні види енергетики» та ін. – 10 кл.).

 Застосування на уроках географії особистих електронних продуктів мультимедіа-технологій та дитячих творчих проектних робіт  допомагає мені вирішити наступні навчальні та пізнавальні завдання:

·    формувати інтерес до предмета;

·    активізувати дітей на уроці;

·    створювати ситуацію успіху;

· сприяти розвитку комунікативних умінь і навичок (діти вчаться спілкуватися на матеріалі предмета).

 Відвідавши з учнями Саксаганський борошномельний млин, ми сфотографували цікаві моменти екскурсії та основні агрегати цеху. Фото і розповідь ми перетворили, використовуючи програму Power Point, на слайд-фільм «Саксаганський борошномельний млин» (http://metodkabpyatuhatki.klasna.com), який використовую при вивченні рідного краю у 9 класі. Для заохочення дітей до створення презентацій пропоную цікаві  пошукові питання  (наприклад, «Чи справді Африку вважають колискою людства?», «Хто вперше відкрив Австралію: голландці, англійці чи племена Зондських островів?»,  «За якими показниками країни Азії отримують першість у світі?» та ін). Так створені учнями слайд-фільми  «Народи Африки. Колиска людства», «Відкриття Австралії» (7 кл.), «Зарубіжна Азія» (10 кл.) та ін. На всіх етапах вивчення учнями географії використовуються елементи проектної діяльності, але найбільш творчо, продуктивно, з досягненням глибокого і усвідомленого рівня засвоєння матеріалу робота виконується старшокласниками.

До позаурочної та позакласної роботи, мета якої -  національне виховання школярів, формування їх дослідницьких умінь та гармонійного розвитку, також залучаються ІКТ. До 80-річчя Дніпропетровської області спільно  учнями 9 і 11 класів створено відеофільм «Дніпропетровщина», а до 90-річчя П’ятихатського району учні 10 класу зняли коротке відео «Легенда про назву села і річки Саксагань».

Використання комп’ютера на уроці дає змогу використовувати тести нового покоління, логічні ланцюжки, тренувальні вправи, головоломки, діаграми, графіки, супроводжувати лекційні заняття слайдами, виконувати практичні роботи тощо. Спостереження за процесом навчальної діяльності учнів засвідчили, що на уроках з використанням мультимедіа-підручників навіть  невстигаючі діти працюють більш активно, не відволікаються, зацікавлено виконують завдання.

Інформаційно-комунікаційні технології використовуються  для розробки навчальних проектів та відповідних навчальних, методичних і дидактичних матеріалів. Незамінні інформаційні технології при підготовці до державної підсумкової атестації. Інтернет ресурс пропонує старшокласникам випробувати свої знання на безкоштовних сайтах Онлайн - тестування  ЗНО - 2014 (безкоштовне), Тести ЗНО - 2014 онлайн та ін. У кабінеті інформатики проводжу онлайн-тестування учнів, орієнтуючи їх на різні географічні сайти:

http://rgo.ru/testy/geografiya

http://egechita.ru

http://www.students.ru/test

Під час підготовки до уроку використовую  програмні продукти для вивчення, закріплення теоретичного матеріалу [4]:  програмний навчальний засіб «Географія, 8 клас», педагогічний програмний засіб освітньої галузі «Природознавство» «Географія материків та океанів, 7 клас», «Географія. Тести для підготовки до ЗНО», виготовлені електронні атласи в  форматі PDF: «Географія України. Атлас для 8-9 класів», «Атлас. Економічна і соціальна географія 9 кл.», «Атлас світу», мультимедійна енциклопедія «Революція у навчанні. Географія», « Географія для розумників. Ігровий курс», невеликий довідник «Геос 1.2».

ІКТ використовується мною практично на кожному уроці. Це може бути і використання довідкового матеріалу Інтернет-ресурсів, і готовий програмний продукт і програмний продукт, виконаний особисто мною чи учнями. При цьому залишається актуальною інформація ЗМІ, дидактичний та довідниковий матеріал.

ІІІ. Висновки та рекомендації

У межах навчального процесу розглядається інформаційно-комунікативна компетентність, яка полягає в тому, що за допомогою реальних об’єктів (комп’ютер, принтер, модем, копір, телевізор, магнітофон, телефон) та інформаційних технологій (аудіо-відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет)  учні набувають умінь самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, перетворювати, зберігати та передавати її [13, 14].

Учень, який вміло та ефективно володіє технологіями й інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінки проблеми, що виникла, до організації своєї діяльності. Як показує практика, без нових інформаційних технологій уже неможливо уявити сучасну школу.

Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій. Самостійна робота із засобами ІКТ як важливий стимул у навчанні створює всі передумови для застосування практичних та інтелектуальних умінь, поєднання чуттєвого і раціонального пізнання, бо знання, які учні здобувають у результаті самостійної діяльності, засвоюються значно краще порівняно з тими, які повідомляє вчитель. Завдяки створеним умовам для творчої самореалізації в інформаційно-комунікативному просторі (ІКП), реалізуються наступні навчально-практичні функції:

Поєднуючи в собі позитивне багатьох традиційних інформаційних технологій, інформаційно-комунікаційні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп’ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес; реалізовувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання. Загалом, комп’ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси географії. Вони надають інформацію в зручній формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статичної оцінки географічних фактів і проведення порівняння різних об’єктів за якимось параметром.

Результативність досвіду достатньо позитивна:

· 59 %  учнів навчаються на високому і достатньому рівні;

· щороку  учні  посідають призові місця у ІІ турі та є учасниками ІІІ туру Всеукраїнської олімпіади з географії;

· починаючи з 2012/2013 н.р.  учні беруть участь і стають лауреатами Всеукраїнського природничого конкурсу «Геліантус»;

· дітям подобаються уроки географії, вони із задоволенням читають додаткову художню та наукову літературу, активно шукають інформацію в Інтернеті, створюють власні відео презентації;

· учні показують хороші результати на зовнішньому незалежному оцінюванні, кілька випускників навчаються на географічних факультетах  вищих навчальних закладів.

Вплив зростання творчої активності учнів на якість їх знань можна простежити за діаграмами 1 та 2: 

Діаграма.  Якість навчання

Відчутні результати дають домашні завдання, виконані з використанням ІКТ.  Дані завдання не є обов'язковими, і це є додатковим стимулом. Учні, особливо підліткового віку, завжди прагнуть виділитися і підкреслити свою індивідуальність. І тому їм подаються роботи, виконані з використанням програм Office Excel, Power Point, Movie Maker, іноді вони бувають дуже незвичайними, яскравими, ефектними. Це підтверджується результатами анкетування батьків  учнів 7-10 класів «Рівень зацікавленості учнів предметом, самостійності виконання завдань творчого  характеру».

Література