Рідний край (пр-ми)

ПРОГРАМА КУРСУ „ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ" для 5-го класу

Автор Недосєкіна Тетяна Вікторівна

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до програми та навчального посібника

Історія у 5-му класі є пропедевтичним курсом, і за дидактичними вимогами, які базуються на психологічних та вікових особливостях учнів цього віку, має бути не „пересказаною" вчителем, а коментуватися ним під час „читання"' підручника.

Виходячи з цього, автор визначив головну мету навчального посібника як показ історії рідного краю на тлі історії України. Місця, що відомі учням з дитинства, доможуть полегшити сприйняття досить складного історичного матеріалу, бо у дітей завжди підвищений інтерес до того, що було до них, особливо це разповсюджується на близьких людей та знайомих, відомі місця. Автор глибоко впевнений у тому, що історія України для 5-го класу має бути захоплюючою, яскравою, нескладною для запам'ятовування, не перевантаженою надмірною інформацією.

Автор обрав для посібника форму діалогу між героїнями музою Кліо та богинею Даною, які, на його думку, не лише пожвавлять уроки, а й задіють зорову пам'ять школярів, що додасть найбільшу цінність інформації, бо вона отримана без „посередника", тобто вчителя, а з „перших рук". Крім того, техніка читання у більшості учнів 5-х класів не досить висока, а потяг до читання, взагалі, у сучасних дітей послабленний через те, що швидкими темпами йде розвиток теле-, відео-, комп'ютерної техніки, які поступово витискують книіу з життя дитини. Тому не зайвим буде використання уроків історії для читання учнями в голос та по ролях.

Творчі завдання після кожної глави мають спонукати учня до висловлювання своїх власних думок, прояву ініціативи та самостійності, поштовху до творчості та пошуку. Водночас, робота з додатковою літературою поглибить інтерес до предмету, дозволить зміцнити його та використовувати для подальшого вивчення історії у наступних класах.

Програма разрахована на 17 годин. Підручник написаний у відповідності до програми.

Вступ.

Що таке історія. Навіщо потрібно її вивчати.

Глава 1. Мільйони років до нашої ери. 1 год

Формування сучасного ландшафту Дніпропетровської області протягом мильйонів років. Зледеніння на території області, його причини. Міф про Атлантиду. Сучасні наукові дані щодо геоісторії краю та України.

Глава 2. Кам'яний вік 1 год

Про що можна дізнатися з археологічних разкопок на территорії міста Дніпропетровська та розповіді Археолога. Чому археологичні пам'ятки знаходяться під землею. Поняття кам 'яний вік. Роль вогню та приручення собаки. Перші заняття найдавніших людей. Поняття рід і релігіозні вірування. Як з'явилися землеробство та скотарство. Трипільська культура. Д. І. Яворницький.

Глава 3. Скіфи 1 год

У гостях у скіфської богині Аргімпаси. Батько історії Геродот. Кіммерійці: легенда та наукові дані. Поняття речові пам 'ятки, грецькі міста- держави. Скіфи. Походження, обичаї. Скіфські кургани. Сармати.

Глава 4. Слов'яни 1 год

Звідки прийшли стародавні слов'яни-анти. Дана - слав'янська богиня води. Городище Башмачка - найдавніший слід перебування слов'ян у нашому краї. "Повість минулих літ". Уличі - східнослов'янське плем'я, яке мешкало на території сучасної Дніпропетровщини. Хозарський Каганат: територія, заняття населення, стосунки зі слов'янами. Хто такі варяги. Шлях "із варяг у греки". Дніпровські пороги. Народи степу: землероби та кочовики. Печеніги та сліди їхнього перебування на території краю. Половці: два століття миру та війни зі слов'янами. Наш край - територія, яку контролювали половці. «Слово о полку Ігоревім».

Глава 5. Київська Русь 1 год

Перші київські князі. Київська Русь та Візантія. Острови Хортиця та Монастирський. Подорож княгині Ольги Дніпром до Візантії. Доля Святослава. Хрещення Русі. Ярослав Мудрий - князь "країни міст". Селища та городища Київської Руси на території нашого краю.

Глава 6. Київська Русь та монголо-татари 1год

Монголо-татари. Чингісхан. Битва на річці Калка. Сліди монголо-татарської навали на території Дніпропетровщини. Поняття ярлик, данина. Київська Русь — щит між Європою та монголо-татарами. Велике князівство Литовське - захист князівств Київської Русі від монголо-татар. Кримське ханство та Османська імперія. Поняття Малая Русь, Україна.

Глава 7. Запопрозька Січ 1 год

Причини виникнення козацтва. Запорозька Січ. Дмитро Вишневецький-Байда. Місцезнаходження козацької столиці. Обичаї та традиції козаків. Козацькі клейноди. Конституція Пилипа Орлика.

Глава 8. Козацький край 1 год

Муравський шлях. Боротьба козаків з кримськими татарами і турками. Петро Конашевич-Сагайдачний. Морські походи козаків. Іван Сірко. Звідки пішла назва Ігрень. Лист козаків турецькому султану. Боротьба козаків проти Речі Посполитої. Фортеця Кодак. І. Судима. Французький інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан. Визвільна війна українського народу. Богдан Хмельницький - гетьман Української козацької республіки. Переяславська угода. Участь козаків у подіях західноєвропейської історії. Територія нашого краю - оборонний рубіж у боротьбі з Кримським ханством. Іван Мазепа: пошук шляхів до незалежності України. Зруйнування Запорозької Січі Петром І. Причини відновлення Запорозької Січі у межах Російської імперії. Остаточне знищення українського козацтва Катериною II. Петро Калнишевський - останній кошовий отаман. Козацькі села на території сучасної Дніпропетровщини.

Глава 9. Місто на трьох пагорбах 1 год

Причини заснування Катеринослава. Козацькі слободи: Половиця, Старий Кодак, Нові Кайдаки. Г.Потьомкін. Забудова Катеринослава: Палацова площа, Преображенський собор, палац генерал-губернатора. Верстова миля. Осавул Лазар Глоба. Перебування Катерини II у місті. Перші казенні підприємства Виникнення слободи Сурсько-Литовської. Катеринослав у І пол. XIX ст. Перейменування назви міста на Новоросійськ. О.С. Пушкін та Катеринослав. Т. Г. Шевченко.

Глава 10-11. Катеринославська губернія - Дніпропетровська область 2 год

Виникнення Катеринославської губернії. Апостолове. Історія виникнення сіл сучасного Апостолівського району. Васильківка та населені пункти сучасного Васильківського району. Заселення території сучасного Верхньодніпровського району. Верхньодніпровськ, Днепродзержинськ. Дніпропетровський район - ворота обласного центру. Походження назви Кривий Ріг. Історія селищ сучасного Криничанського району: легенди, перекази. Легенда про виникнення притоки Дніпра — Орілі. Населені пункти Магдалинівського району. Межівський край - рубіж між козацькими землями та Кримським ханством. Нікопольщина - центр запорозького козацтва. Історія виникнення сіл та містечок Новомосковського району.

Самарський Пустинно-Миколаївський монастир. Виникнення Павлограду та сіл сучасного Павлоградського району. Петриківка та села Петриківського району. Петриківський розпис — унікальне явище українського мистецтва. Петропавлівка - військова слобода. Села Петропавлівського району. Виникнення селища Покровське та сіл району. Історія виникнення П'ятихаток, Жовтих Вод та сіл сучасного П'ятихатського району. Виникнення селища Синельникове - важливого залізничного вузла півдня України. Солоне та історія виникнення сіл Військове, Микильське-на-Дніпрі. Населені пункти сучасного Софіївського району. Народні перекази про виникнення Томаківки. Селища сучасного Томаківського району. Історія Царичанського краю. Легенда про цілющі якості царичанської мінеральної води. Широківський район - козацький край. Історія сіл Юр'ївського району.

Глава 12. Залізна лихоманка перед буревієм 1 год

Кримськая війна. Оборона Севастополя. Катеринослав — місто-шпиталь. Севастопольський парк. Кріпостне право та боротьба селян за свою волю. Що принесла селянам реформа 1861р. Розвиток краю наприкінці XIX ст. О.М.Поль. Міст через Дніпро. Гірнича Академія. Музей ім. Поля. Розбудова міста. Становище робітників. В. Гіляровський. Революція 1905р. Виступи народу в Катеринославі та губернії. Підсумки революції. „Просвіта".

Глава 13. Революційний буревій 1 год

Події 1917-1920 рр. та наш край. Революційні місця міста. Розповсюдження марксистських ідей. Лютнева революція. Центральна Рада та М.С. Грушевський. Утворення Ради робітничий депутатів. Більшовики Катеринослава. Утворення губернської Української ради. Відновлення роботи українських громадсько-політичних організацій. Спроба перейменування назви міста на Січеслав. Жовтнева революція та В.І. Ленін. Грудневе повстання 1917р. у Катеринославі на чолі з більшовиками. Н.Махно у Катеринославі. Українська держава гетьмана П.Скоропадського. Заснування університету. Білогвардійські війська у Катеринославі. Встановлення Української Радянської влади.

Глава 14. Між двома війнами 1 год

Досягнення та втрати перших п'ятирічок. Г.І.Петровський та перейменування назви міста на Дніпропетровськ. Будівництво нових заводів. Труднощі життя та умови праці робітників. Причини політики колективізації. Голодомор та його наслідки для народу України. Репресії проти народу. І.В.Сталін. Хто має відповідати за народную трагедію 30-х рр.

Глава 15. Священна війна. 1 год.

Початок Великої Вітчизняної війни. Оборонні бої за Дніпропетровськ. Героїзм курсантів Дніпропетровського артучилища. Генерал Ю.Г. Пушкін. Боротьба жителів Дніпропетровщини проти фашистських загарбників під час окупації. М.1. Сташков. Г.П. Савченко. Імена героїв - навіки у пам'яті народу. Форсування Дніпра. Бої за звільнення Дніпропетровська та Дніпропетровщини. Збитки, що нанесла війна області.

Глава 16. „Союз непорушних вільних республік" 1 год.

Будівництво комунізму - суспільства щастливих та рівних людей. Розвиток економіки Дніпропетровщини у післявоєнні десятиріччя. Чорнобильська катастрофа. Екологичні проблеми в області. Ю.Гагарін та початок космічної ери. Ракетобудівний комплекс Дніпропетровська. О.М. Макаров. М.К. Янгель. Війна в Афганістане - біль народної душі. Розпад СРСР.

Глава 17. Батьківщино моя, Україно! 1 год.

24 серпня 1991р. - День незалежності України. Географічне розташування України. Символи України: герб, прапор, гімн. Конституція України - головний закон держави. Символи Дніпропетровської області: герб, прапор. Спад економіки: причини, труднощі. Участь населення міста та області у космічних дослідженнях. Внесок жителів Дніпропетровщини у створення без'ядерної держави. Основні напрямки промисловості Дніпропетровської області. Президенти України.

Закінчення

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ПРОГРАМА
для загальноосвітніх середніх навчальних закладів

«ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ.

ДНІПРОПЕТРОВЩИНА»

6 клас

2010

Автори:

Братаніч Б.В., декан факультету перепідготовки педагогічних працівників ДОІППО, доктор філософських наук

Базилевська Л.Л., завідуюча навчально-методичною лабораторією суспільних дисциплін ДОІППО; вчитель - методист

Затверджено вченою радою Дніпропетровського обласного інституту післядипломної освіти (протокол №1 від 22.01.2010 року)

Пропонована програма з історії рідного краю – Дніпропетровщини для учнів 6-11 класів загальноосвітніх середніх навчальних закладів складена, виходячи із цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Вона базується на основі курсу історії України із давніх часів до сьогодення, яка складає хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти і має на меті поглибити інтерес до історії взагалі та до історії Дніпропетровщини зокрема.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Виходячи із положень Національної доктрини розвитку освіти, де головною метою навчального процесу вітчизняної освіти є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, базуючись на цілях, вимогах і змісті навчання історії у школі (освітня галузь «Суспільствознавство»), закладених у Державному стандарті базової і повної середньої освіти, автори програми з історії рідного краю визначили головну мету даного курсу. Вона має забезпечувати:

 формування в учнів історичної свідомості, відродження національної самосвідомості, що ґрунтується на системі вивірених історичних знань та знанні історії рідного краю;

 усвідомлення школярами своєї приналежності до української нації, до України, причетності до рідного краю;

 толерантне розуміння сучасною молоддю історії свого регіону, усвідомлення спільного минулого і майбутнього та створення реальних можливостей для обговорення різноманітних та історичних та суспільних проблем;

 розвиток історичного мислення школярів, їх умінь осмислювати тексти та зображення історичного змісту і застосовувати отримані знання для самостійної пізнавальної та дослідницької діяльності;

 розвиток і збагачення духовно-моральних цінностей та загальнолюдських вартостей кожного учня;

 поглибити інтерес до історії взагалі та до історії Дніпропетровщини зокрема.

Завдання курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» полягає у розкритті перед учнями історії рідного краю на основі сучасної історичної освіти з використанням новітніх досліджень історії рідного краю.

Курс «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» вивчається в 5 – 11 класах загальноосвітніх середніх навчальних закладів Дніпропетровської області. На вивчення курсу у кожному класі відводиться 17 годин на рік / 0,5 годин на тиждень, курс може викладатись як факультативно так і як предмет за вибором за рахунок варіативної частини. Викладання курсу покладається на вчителів історії.

Програма курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» має орієнтовний перелік питань змісту, перероблена відповідно до вимог сьогодення і має статус регіональної (затверджена вченою радою ДОІППО протокол № від 2010 року). Вона базується на основі курсу історії України із давніх часів до сьогодення та складає хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти; зміст її можна вивчати як окремо так і синхронно-паралельно. Такий підхід вчитель може реалізувати шляхом узгодження матеріалу відповідних курсів з історії (історія України, всесвітня історія, міжкурсові зв’язки) та місцевої історії.

Під час планування навчального процесу за даною програмою вчитель сам може визначати оптимальну послідовність розгляду окремих тем, місце включення до певних тем історії міста, району, села, вулиці чи історії життя видатних людей регіону. Пропонований розподіл навчального часу може бути змінений і використаний вчителем на власний розсуд. Зміст програми є доступним для учнів 6 – 11 класів і розрахований на засвоєння його кожним учнем.

В межах даного підходу особлива увага повинна приділятися питанням суті суспільного життя краю, людським взаємовідносинам, тут є можливість звернутися до повсякденного життя пересічних людей: сім’я, родина, знайомі, місцева громада – у побуті, середовищі, культурному просторі тощо. Учням слід пам’ятати, що історію краю творять і звичайні люди, які не здобули гучної слави, доля кожної такої людини і є складовою історії нашого народу.

Під час вивчення даного курсу вчитель повинен творчо підходити до пропонованого матеріалу програми та його розподілу. Він може самостійно об’єднати вивчення матеріалу кількох тем, додати власні теми, які він вважає за нагальні, збільшити кількість начальних годин до 35. Вивчаючи історію Дніпропетровщини, вчитель може запропонувати учням окремі питання для самостійного вивчення чи дослідження. Такі учнівські дослідження історії краю можуть зайняти почесне місце і у пошуковій роботі шкільних навчальних закладів та знайти своє відображення у дослідницьких історичних проектах та творчих роботах в межах курсу з історії краю.

Пропоновані навчальні матеріали програми є мінімумом знань з історії краю. Повне їх опрацювання повинен забезпечити вчитель, пам’ятаючи, що окрім традиційних уроків, слід використовувати уроки із застосуванням інноваційних освітніх технологій і методик, опираючись на особистісно зорієнтоване навчання та можливістю їх проведення у історичних та краєзнавчих музеях, біля пам’ятних місць, проводячи екскурсії тощо.

Вивчення історії рідного краю має продовжуватись і в позаурочний час. Цьому можуть сприяти організація і проведення тематичних науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, виставок, інших просвітницьких заходів інформаційного, освітнього та виховного характеру з історії краю (лекції, диспути, дебати, історичні вечори, зустрічі із свідками та учасниками певних подій). Така робота сприятиме виконанню мети курсу.

Однією із найважливіших умов засвоєння курсу є робота з підручниками у поєднанні із опрацюванням регіональних першоджерел. Практична потреба розв’язання зазначених проблем курсу зумовила необхідність створення підручників (паперових та електронних) «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» для учнів 5, 7-11 класів, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки як регіональний підручник» та «Схвалено Міністерством освіти і науки України». Всі нижчевказані підручники відповідають даній програмі:

5 клас – Недосєкіна Т.В. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» (видавництво «Дніпрокнига», 2006);

7 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Прадавнина та середньовіччя» (видавництво «Дніпрокнига», 2005);

8 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Козацька доба: ХVІ – середина ХVІІІ ст.» (видавництво «Дніпрокнига», 2005);

9 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Наш край у складі Російської імперії: друга половина ХVІІІ ст. – 1914 р.» (видавництво «Дніпрокнига», 2006);

10 клас – Братаніч Б.В., Романенко М.І. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина. Наш край під час Першої світової війни 1914 р. – 1939 р.» (видавництво «Дніпрокнига», 2007);

11 клас – Бородін Є.І., Іваненко В.В., Недосєкіна Т.В. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» (видавництво «Дніпрокнига», 2008).

Кожен повний курс регіональної історії за відповідний клас завершується підсумковим уроком тематичного оцінювання, на який виділено окрему годину. Сучасні підходи до оцінювання ставлять перед вчителем завдання на визначення рівня навчальних досягнень та компетентностей учнів і передбачає виставлення оцінки у 12–бальній системі за звичними (з інваріантних курсів історії) критеріями оцінювання навчальних досягнень. Цінності та особистісне ставлення учнів проявлятимуться в реальному житті, а вчителеві треба надати можливість учневі на уроці показати засвоєні знання та сформовані уміння та навички.

Для підсумкового уроку з курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» у кожному класі потрібно використовувати такі форми контролю як усні та письмові роботи, роботи змішаного характеру (наприклад, есе, учнівські проекти, творчі роботи, дослідження) з урахуванням вікових та пізнавальних особливостей учнів.

Програма складена таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять.

Під час викладання курсу з історії рідного краю вчителеві необхідно врахувати, що у інваріантній частині програми курсу «Історія України» також закладені питання вивчення історії краю. У такому разі вчитель повинен скоригувати викладання цих навчальних дисциплін.

У разі відсутності можливості викладання курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» вчителеві також необхідно користуватись вищезгаданими регіональним підручниками.

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. ДНІПРОПЕТРОВЩИНА

6 КЛАС

(17 годин)

Дата проведення уроку

К-сть

годин

Зміст

навчального матеріалу

Вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Критерії підсумкового оцінювання.

Своєрідність періоду. Що і як вивчає історія рідного краю Хронологічні межі періоду. Історичні джерела.

Учень (учениця):

 називає хронологічні межі історії рідного краю, основні види історичних джерел;

 правильно застосовує відлік часу;

 наводить приклади історичних джерел;

 висловлює судження про особливості епохи;

 користується підручником і орієнтується у його структурі

8 год.

Розділ І.

ПЕРВІСНІ ЧАСИ У НАШОМУ КРАЇ

Тема 1.

ПАЛЕОЛІТ У НАШОМУ КРАЇ.

Початки людського життя на території краю. Заселеність краю.

Ранній палеоліт. Неандертальці у нашому краї. Господарство, життя та духовний світ.

Пізній палеоліт у нашому краї. Найвідоміші стоянки пізнього палеоліту.

Розселення людей у пізній палеолітичний час. Загальна характеристика населення краю пізнього палеоліту.

Учень (учениця):

 називає хронологічні межі палеоліту; основні заняття людей; характерні риси духовного життя;

 показує на карті розселення ранніх людей у нашому краї та палеолітичні стоянки;

 застосовує та пояснює поняття і терміни: «палеоліт», «археологічна культура», «осілий і кочовий спосіб життя»;

 висловлює судження про походження людини

Тема 2.

ЖИТТЯ КРАЮ ЗА ЧАСІВ МЕЗОЛІТУ .

Природно-кліматичні умови краю періоду мезоліту. Характеристика населення краю.

Етнокультурні зміни в краї на межі мезоліту та неоліту.

Учень (учениця):

 називає хронологічні межі мезоліту; основні заняття людей; характерні риси їх життя;

 показує на карті розселення людей у нашому краї в період мезоліту ;

 застосовує та пояснює поняття і терміни: «мезоліт», «етнокультурні зміни»;

 висловлює судження про життя носіїв культури того періоду

Тема 3.

НЕОЛІТ ТА ЕНЕОЛІТ У НАШОМУ КРАЇ.

Господарський розвиток краю. Неолітичні пам’ятки краю. Антропологічна та етнічна характеристика населення краю. Міграція населення.

Пам’ятки краю періоду енеоліту.

Трипільська археологічна культура в нашому краї. Ямно-культурна спільнота. Постмаріупольська культура.

Учень (учениця):

 називає хронологічні межі неоліту та енеоліту, трипільської і постмаріупольської культури, характерні риси їх життя;

 показує на карті розселення людей у нашому краї в ці періоди;

 описує життя найдавніших людей;

 порівнює заняття людей та спосіб їх життя

Тема 4.

НАШ КРАЙ У БРОНЗОВИЙ ВІК.

Степове Подніпров’я бронзового віку. Культура та вірування людей.

Епоха пізньої бронзи у нашому краї. Характеристика населення краю бронзового віку. Міграція. Господарство, побут, ремесла і духовне життя.

Учень (учениця):

 називає хронологічні межі бронзового віку, характерні риси цього періоду;

 показує на карті найвідоміші місця розселення людей бронзового періоду у нашому краї;

 застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «бронзовий вік», «кургани», «міграція»;

 використовує дані джерел;

 наводить приклади господарського життя у краї

Урок узагальнення.

7 год.

Розділ ІІ

НАШ КРАЙ ЗА ЧАСІВ АНТИЧНОСТІ

Тема 5.

РАННІЙ ЗАЛІЗНИЙ ВІК НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.

Початок раннього залізного віку. Кіммерійські вторгнення у придніпровські степи. Суспільний лад, заняття та духовний світ кіммерійців.

Чорноліська культура та її вплив на кіммерійців. Особливості чорноліської культури.

 визначає хронологічні межі раннього залізного віку на території краю;

 показує на карті найвідоміші місця розселення людей раннього залізного віку у нашому краї, вторгнення кімерійців;

 застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «залізний вік», «кіммерійці», «чорноліська культура»

Тема 6 .

СКІФИ НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.

Прихід скіфів до нашого краю. Степове Подніпров’я у складі Скіфської держави. Господарство скіфів-кочовиків. Духовний світ скіфів. Скіфи та праслов’яни.

Скіфська держава. Соціально-політичний устрій Скіфії. Побут скіфів-хліборобів. Релігія. Загибель Скіфії.

 визначає хронологічні межі проживання скіфських племен на території краю;

 правильно застосовує відлік часу існування скіфів;

 показує на карті розташування Скіфської держави;

 описує життя скіфів та слов’ян;

 порівнює заняття людей та спосіб їх життя;

 визначає особливості соціально-політичного устрою скіфів, їх побуту та духовного життя

Тема 7.

СКІФСЬКІ КУРГАНИ НА ТЕРИТОРІЇ ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ.

Історія досліджень скіфських курганів на Дніпропетровщині. Походження місцевих курганів. Поховання скіфів на Дніпропетровщині. Скарби найзнаменитіших курганів Дніпропетровщини.

Відомі розкопані кургани. Археолог Б. М.

Мозолевський та його знахідки на території краю.

 застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «степові піраміди», «архаїчний час», «Товста Могила», «Денисова Могила», «Завадська Могила» тощо;

 пояснює значення найважливіших досліджень території краю і вклад видатних археологів у історію та культуру сучасної Дніпропетровщини;

 використовує додаткові матеріали та зображення знахідок у характеристиках місцевих розкопок

Тема 8.

САРМАТИ У СТЕПОВОМУ ПОДНІПРОВ’Ї.

Прихід сарматів до нашого краю. Сармати у Орільсько-Самарському межиріччі. Освоєння сарматами Правобережжя нашого краю. Наш край в період розквіту Сарматії.

Сарматська держава. Суспільний лад, господарство, побут, торгівля, духовний світ сарматів. Сармати та праслов’яни.

 розрізняє умовні позначки на історичній карті і показує поселення сарматів та сарматські пам’ятники;

 співвідносить межі освоєння краю сарматами та скіфами;

 свідомо читає адаптовані матеріали про розвиток сарматської спільноти у Орільсько-Самарському межиріччі та Правобережжі нашого краю;

 знаходить у тексті джерел відповіді на поставлені запитання про господарство та вірування сарматів

Тема 9.

НАШ КРАЙ В ЕПОХУ ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Наш край у житті античних міст-колоній Причорномор’я.

Зв’язки населення краю із найголовнішими містами-колоніями Північного Причорномор’я. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.

Готи та гуни у нашому краї.

 показує на карті основні напрями великого переселення народів по території нашого краю;

 застосовує та пояснює на прикладах термінологію до теми: «велике переселення народів», «міста-колонії», «мито», «греко-римський стиль», «іраномовні племена», «тюркомовні племена»;

 описує і формулює наслідки вторгнення народів епохи великого переселення на територію краю та особливості розвитку регіону

Тема 10.

ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.

Зарубинецька та черняхівська культури у краї. Господарство, торгівля, релігія.

Анти. Господарство та суспільний устрій. Етнокультурна характеристика осілого населення краю.

 показує на карті території розселення слов’ян у Степовому Подніпров’ї;

 описує життя слов’янських племен та їх побут у нашому краї, контакти праслов’ян та кочовиків;

 давати етнокультурну характеристику осілого населення краю;

 будує усні та письмові висловлювання щодо участі населення краю у формуванні давньослов’янської спільноти

Урок узагальнення

Підсумкове тематичне оцінювання.

Управління освіти і науки Дніпропетровської

обласної державної адміністрації

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ПРОГРАМА

ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

«ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ. ДНІПРОПЕТРОВЩИНА»

7-11 КЛАСИ

2003 - 2005

Програма для загальноосвітніх навчальних навчальних закладів "Історія рідного краю. Дніпропетровщина. 7-11 класи" затверджена на засіданні вченої ради ДОІППО (протокол № 1 від 24.01.2005 року).

Автори:

Братаніч Б.В., декан факультету перепідготовки педагогічних працівників ДОІППО, доктор філософських наук

Пояснювальна записка

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчального закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Вивчення історії дозволяє учневі зрозуміти себе та інших, розвинутись як особистість, знайти своє місце в суспільстві, "здійснитись в якості Людини, стати Людиною". (М. Мамардашвілі).

Навчання історії рідного краю в загальноосвітніх закладах регіону має забезпечувати:

• формування в учнів історичної свідомості, що ґрунтується на системі вивірених історичних знань та знанні історії рідного краю;

• розвиток історичного мислення школярів, їх умінь осмислювати тексти та зображення історичного змісту і застосовувати отримані знання для самостійної пізнавальної діяльності;

• розбудову і збагачення кожним учнем власної системи духовних, моральних вартостей, формування суспільно-політичних переконань;

• усвідомлення школярами своєї приналежності до української нації, до Батьківщини, до свого отчого краю;

• встановлення свого призначення як людини й громадянина України.

Завдання курсу "Історія рідного краю. Дніпропетровщина" полягає у розкритті перед учнями історії рідного краю з точки зору сучасної історичної науки, використання новітніх досліджень історії України.

Мета курсу – відродження національної самосвідомості, формування в учнів почуття гордості за історичне минуле свого рідного краю та своїх предків, відчуття причетності до історії України.

Курс "Історія рідного краю. Дніпропетровщина" вивчається у 5 та 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів області. На вивчення курсу відводиться 17 годин на рік. Викладання курсу покладається на вчителів історії.

Програма курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» базується на основі курсу історії України із давніх часів до сьогодення, яка складає хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти і має на меті поглибити інтерес до історії взагалі та до історії Дніпропетровщини зокрема.

У програму курсу закладено такі пріоритети:

1) вивчення історії рідного краю проводиться паралельно із курсом історії України та відповідно до програми з історії України за певний клас;

2) вивчення історії рідного краю відбувається згідно періодизації всесвітньої історії за кожний клас.

Таким чином, матеріал програми із історії рідного краю згруповано відповідно до віку учня (тобто по класах) так, як він зазвичай викладається в загальноосвітніх навчальних закладах.

Програма з курсу, яка нараховує 17 годин навчального часу є певною канвою (основою) для професійної творчості вчителів у питаннях розробки більш детальних тем (збільшуючи їх до 35/70 годин), враховуючи спеціфику кожного регіону, його історію, історію подій, історичних постатей краю та його видатних особистостей.

Вчитель, повинен творчо підходити до пропонованого матеріалу програми та його розподілу, обов’язково враховуючи особливості історії свого регіону, особливості учнівського колективу, побажань батьків та громадськості. Він може об'єднати вивчення матеріалу кількох тем, запропонувати окремі питання для самостійного вивчення, вносити доповнення і зміни, спрямовані на збагачення змісту предмета.

Під час вивчення курсу слід широко використовувати міжпредметні зв'язки, застосовувати різноманітні форми та методи роботи. Окрім традиційних уроків, слід використовувати ділові ігри, організовувати роботу з текстами та документами регіонального характеру, організовувати уроки в історичних та краєзнавчих музеях, застосовувати інтерактивні методи і прийоми проведення уроків, проводити екскурсії.

Вивчення історії рідного краю має продовжуватись в позаурочний час. Цьому можуть сприяти диспути, дебати, історичні вечори, екскурсії, краєзнавчі походи, пошукова робота, вікторини, конкурси, підготовка учнівських наукових робіт. Бажано організовувати зустрічі учнів зі свідками історії краю, очевидцями, учасниками подій. Така робота сприятиме виконанню мети курсу.

5 клас – Недосєкіна Т.В. «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» (видавництво «Дніпрокнига», 2006);

Під час навчання історії краю вчитель самостійно визначає рівень розвитку учнів та їх навченості і спрямовує свої зусилля на його підвищення, користуючись загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.

Застосування критеріїв навчальних досягнень учнів під час вивчення історії рідного краю потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та специфіки навчального курсу. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 7 класу і, наприклад, учнів 10-11 класу. Без врахування цих особливостей застосування критеріїв може привести до перевантаження учнів.

У разі відсутності можливості викладання окремого курсу «Історія рідного краю. Дніпропетровщина» вчителеві також необхідно користуватись вищезгаданими регіональним підручниками під час вивчення історії України.

Історія рідного краю. Дніпропетровщина.

(від древніх часів до II пол. XVI ст.)

7 клас (17 годин).

1. Початки людського життя на території краю. Поява на наших землях "людини розумної". Пізній палеоліт на території краю.

2. Неоліт та енеоліт на території краю.

3. Ранній залізний вік на території краю (кіммерійці, сармати, скіфи, чорноліська культура).

4. Пам'ятки скіфської культури на території краю.

5. Наш край у житті античних міст-колоній Причорномор'я.

6. Наш край під час Великого переселення народів.

7. Давні слов'яни на території краю.

8. Наш край в часи формування Київської Русі.

9. Наш край як складова частина Київської Русі.

10. Степовики в нашому краї часів Київської Русі (авари, печеніги, хозари, торки, половці).

11. Боротьба Київської Русі з половцями на території краю.

12. Завоювання краю монголами.

13. Монголи в нашому краї часів Київської Русі та Галицько- Волинської держави.

14. Експансія в наш край литовців.

15. Наш край в часи Польсько-Литовської доби (кінець XIV- початок XVI ст.)

16. Татари на території краю в часи Польсько-Литовської доби.

17. Підсумкове оцінювання.

Історія рідного краю. Дніпропетровщина.

(к. XVI ст. - II пол. XVIII ст.)

8 клас (17 годин).

1. Наш край в період формування запорозького козацтва.

2. Наш край в козацьких повстаннях 1590-х років. Наш край за часів Конашевича-Сагайдачного. Морські походи запорожців та наш край.

3. Роль нашого краю в національно-визвольних повстаннях 1620 - 30-х років.

4. Наш край напередодні Національно-визвольної війни.

5. Роль нашого краю в організації Національно-визвольної війни (перший її період).

6. Битва під Жовтими Водами.

7. Наш край в Національно-визвольній війні 1648-1657 рр.

8. Наш край під час "Руїни". Боротьба з поляками, турками, татарами. Російська експансія.

9. Події громадянської війни на території краю.

10. Територія краю за часів гетьмана Мазепи.

11. Наш край під час подій Північної війни (до Полтавської битви).

12. Російська експансія після Полтавської битви. Наслідки Прутського походу 1711р. для нашого краю.

13. Повернення татар та поляків на територію краю. Становище в краї у 1720-30 роках.

14. Суперництво великих держав на території краю. Будівництво оборонних ліній.

15. Заснування та діяльність Нової Січі.

16. Культура краю в другій половині XVI - першій половині XVIII ст.

17. Підсумкове оцінювання.

Історія рідного краю. Дніпропетровщина.

(к. XVIII ст. - поч. XX ст.)

9 клас (17 годин).

1. Територія краю в останній період існування Запорізької Січі. Ліквідація Запорізької Січі.

2. Освоєння запорізьких земель наприкінці XVIII ст.

3. Російська експансія на території краю у першій половині XIX ст. Господарський розвиток краю.

4. Національний та соціальний рухи на території краю в першій половині XIX ст.

5. Наш край в війнах Росії проти Франції, Туреччини. Кримська війна та наш край.

6. "Сумне катеринославське повстання".

7. Культура краю кінця XVIII - першої половини XIX ст.

8. Аграрна реформа 1861 року та соціально-економічний розвиток краю після аграрної реформи.

9. Індустріалізація краю в другій половині XIX ст.

10. Суспільно-політичний рух у краї в другій половині XIX ст.

11. Культура краю у другій половині XIX ст.

12. Економічний розвиток краю на початку XX ст.

13. Наш край напередодні та під час революції 1905-07 рр.

14. Національний та соціальний рух у краї на початку XX ст.

15. Наш край перед Першою світовою війною.

16. Культура краю на початку XX ст.

17. Підсумкове оцінювання.

Історія рідного краю. Дніпропетровщина.

(1914-1939 рр.)

10 клас (17 годин).

1. Наш край під час Першої світової війни.

2. Наш край у революційних подіях весни 1917 року.

3. Наш край за часів Центральної Ради (липень-жовтень 1917 р.)

4. Війна з більшовиками на території краю. Вступ німецьких військ та падіння Центральної Ради.

5. Наш край за часів гетьмана П. Скоропадського.

6. Наш край за часів Директорії.

7. Нестор Махно та його селянська армія.

8. Наш край під час подій громадянської війни 1919 року. Наш край під час подій громадянської війни 1920 року.

9. Культура і духовне життя в краї у 1917-1920 роках.

10. Неп у нашому краї.

11. Культурне і духовне життя в роки непу.

12. Наш край під час індустріалізації.

13. Колективізація в нашому краї.

14. Голодомор 1932-33 років у нашому краї.

15. Громадсько-політичне життя в краї в 1920 - 30-х роках. Масові репресії на території краю.

16. Культура краю у 1930-х роках.

17. Підсумкове оцінювання.

Історія рідного краю. Дніпропетровщина.

(1939 - поч. XXI ст.)

11 клас (17 годин).

1. Наш край напередодні та в перший період Великої Вітчизняної війни.

2. Окупація нашого краю загарбниками. Окупаційний режим та розгортання руху Опору в краї.

3. Визволення краю від окупації.

4. Повоєнна відбудова краю.

5. Громадське та культурне життя краю в 1940-их - початку 1950-х років.

6. Громадсько-політичне життя краю в період десталінізації (1953-1964 рр.)

7. Розвиток економіки краю наприкінці 1950-их та у першій половині 1960-х років.

8. Культурне та духовне життя краю в 1950-их - першій половині 1960-х років.

9. Особливості економічного розвитку краю періоду «застою» (друга половина 1960 – их - 1970-і роки).

10. Етнічні та соціальні процеси в краї в повоєнний час.

11. Опозиційний рух в краї в повоєнний час.

12. Культура та духовне життя в краї в повоєнний час.

13. Економіка та громадське життя в краї напередодні та підчас перебудови (1980-і роки).

14. Події в краї під час здобуття Україною незалежності (1990-1991 рр.). Економічне та громадське життя в краї в умовах незалежності (1990-і роки).

15. Розвиток культури краю в роки незалежності.

16. Життя краю на межі століть. Події у рідному краї на початку ХХІ століття.

17. Підсумкове оцінювання.