Простим героям - честь і слава

 

           Війна…дуже страшне поняття. Воно страшне іще й тим, що біда може спіткати людей і в мирний час, коли молодим воїнам доводиться виконувати  інтернаціональний обов’язок, виконуючи розпорядження уряду своєї країни та  захищаючи інтереси  дружньої держави.

          На жаль, тисячі молодих військовослужбовців загинули у збройних конфліктах на територіях  інших країн, багатьом війна зламала життя. Але вони чесно виконали  свій обов’язок, довівши вірність історичним традиціям великої країни під назвою СРСР.

           За офіційними даними, у грудні 1979 року радянські війська були введені в Афганістан на прохання його законного уряду і на підставі існуючих договорів, з метою відбиття інтервенції, направленої проти існуючого Афганського уряду.  Наші воїни в Афганістані виконували два  завдання. Одне – допомога Афганській республіці, друге – забезпечення безпеки наших кордонів.

           У Вашингтоні наче чекали на цей крок і готові були наступного дня відкрити шлюз - і, через які потекла допомога опозиції у вигляді фінансів і зброї.

           Усі розраховували, що воєнні дії в Афганістані розтягнуться  максимум на 3-4 місяці, а воювати довелося 10 років.

           15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Який відбиток залишила ця війна на нашій державі?  Звичайно, постраждала економіка країни, а найстрашніше – ми втратили  десятки тисяч людських життів. Статистика називає 13 тисяч загиблих – жахливий цинковий вантаж «чорних тюльпанів».

       У пам’ять про  героїчний подвиг наших військових та віддаючи данину поваги їхньому подвигу, 15 лютого відзначається як День Пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. У нашій школі стало доброю традицією напередодні цього дня проводити зустрічі воїнів-афганців зі старшокласниками. Як правило, ці зустрічі носять повчальний патріотичний характер. У дітей виникає багато питань стосовно характеру бойових дій, становлення чоловічої дружби, почуттів та емоцій, що відчували воїни на цій війні. Учням також було цікаво дізнатися,  як оцінила держава подвиг воїнів-афганців, як здійснюється в реальності  політика нашого уряду по наданню  передбачених законом пільг та виплат цій категорії людей. На всі  ці питання учням відповів учасник бойових дій в Афганістані Кірілічев Олександр Іванович. Учнів вони не залишили байдужими.

          Колектив учителів та учнів нашої школи схиляє голови перед подвигом військовослужбовців, які віддали свої життя в Афганській війні,а тим, кому пощастило повернутися додому, ми бажаємо здоров’я  та довгого повноцінного життя.

 

Учитель П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 2

Поліщук Любов Василівна

 


 

                                                            На місці вибуху димить,

                                                            А я в землі, а я в крові.

                                                           А я боюсь,я маму кличу,

                                                           Але мужчині страх не личить.

                                                           І я від рани не помру.

                                                           Думки свої назад беру.

                                                        (Василь Слапчук,  учасник бойових дій)

     Біль війни гіркий і нестерпний, важкий і тривалий. Він вічний в серцях і душах героїв, що воювали в Афганістані,виконуючи  інтернаціональний обов’язок.

           Це була жорстока війна: у будь-якому місці і будь-якої хвилі чекала смерть на солдатів. Роки війни стали важким випробуванням  для солдатів, які знаходилися на чужій землі. Незважаючи на щоденні втрати і важкий біль, наші воїни сміливо вистояли це випробування. Вони йшли вперед до  переможного кінця. Ми дуже жалкуємо про тих,  хто не повернувся з Афганістану, цієї жорстокої  і безжальної війни, і висловлюємо свою повагу до тих, хто повернувся і живе серед нас.

           Сьогодні, напередодні дня Пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, наш 11-Б клас зустрічав гостей. До нас завітали воїни-інтернаціоналісти: учасник воєнних дій у В’єтнамі Корнієнко Василь Іванович та учасник бойових дій в Афганістані Євдокімов Віктор Леонідович.

           Дуже цікаво було слухати про звичаї та традиції інших країн. Ми отримали багато нової інформації та нових деталей, які  можна почути лише  від очевидців цих бойових дій.

           Гості розповідали про те, як  безстрашно виконували свій  інтернаціональний обов’язок. Я і мої ровесники – це те покоління, яке не було свідком жодної війни, ми не жили в той час, коли воїни-інтернаціоналісти виконували свій патріотичний обов’язок. Але впевнені, що ці сторінки історії ми повинні  знати. Тож дуже добре, що про ті страшні події ми можемо почути зі слів безпосередніх учасників. Ми б не хотіли, щоб повторилося те, що пережили ці люди.

 

П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2, учениця 11-Б класу Воронець Марія