Педагогічний досвід: вивчення, узагальнення поширення.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД : ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, ПОШИРЕННЯ

Методичні рекомендації

Сьогодні актуальною є проблема перебудови школи на інноваційну діяльність, засновану на педагогічному пошуку ефективних шляхів самореалізації особистості педагога і школярів.

Головним показником творчої діяльності педагога є наявність педагогічних знахідок, ідей, що згодом утворюють педагогічний досвід.
Перспективний педагогічний досвід визначає зміст освіти, істотно впливає на форми і методи, організаційну структуру педагогічного процесу.         

Саме тому проблеми вивчення, моделювання, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду стають одними з найважливіших задач для всіх педагогічних колективів.

Практика методичної роботи показала наявність у школах формального, стихійного і безсистемного підходу до педагогічного досвіду, і розгляд його як чогось абстрактного, філософського.

Передовий педагогічний досвід – це оптимальна діяльність педагога, що є результатом творчого пошуку, несе в собі елементи новизни, спрямована на вирішення актуальних завдань навчання і виховання, забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу як у межах існуючих форм роботи, так і на основі їх удосконалення.

Рекомендації методисту,

який вивчає досвід роботи вчителя

1.  Продивіться літературу з даної проблеми. Уточніть питання, які можуть бути розроблені на основі формування передового досвіду.

2. Зберіть відомості про вчителя: проведіть бесіду з адміністрацією школи, колегами, учнями, батьками.

3. Відвідайте серію уроків вчителя. Намагайтеся з’ясувати, яка науково-методична основа його роботи, методика організації уроків.

4. Поспостерігайте, який вплив має вчитель на учнів, як учні ставляться до вчителя і до предмету, що він викладає.

5. Проведіть перевірку знань, умінь і навичок учнів, як вони володіють елементами наукової організації навчання.

6. Проведіть аналіз рівня вихованості учнів.

7. Проаналізуйте спільно з вчителем його досвід роботи:

·       основні педагогічні задачі, які він вирішує;

·       наукова обгрунтованість досвіду;

·       рівень новизни досвіду;

·       можливість застосування досвіду в інших умовах.

8. Попросіть вчителя описати систему його роботи. Якщо потрібно, допоможіть йому скласти план опису.

9. Допоможіть вчителю систематизувати матеріали з досвіду роботи: конспекти уроків, сценарії позакласних заходів, методичні розробки, дидактичні картки тощо.

10. Підготуйте науково-методичний аналіз досвіду роботи. Обговоріть висновки і пропозиції на педагогічній раді у школі, методичній раді РМК вченій раді інституту.

11. Визначте форми узагальнення і впровадження цього досвіду у школі,  районі, області.

Матеріали узагальнення досвіду роботи

вміщують відповіді на такі питання:

1. Тема досвіду роботи.

2. Автор досвіду (група авторів, школа). Короткі відомості про автора досвіду.

3. Тривалість функціонування досвіду: довготривалий (більше 3 років) і короткочасний (менше 3 років).

4. Обгрунтування актуальності досвіду і його значення для удосконалення навчально-виховного процесу.

5. Виділення наукової основи досвіду: які наукові теорії, положення, розробки використовує вчитель (методичні об’єднання, школа тощо) для удосконалення навчально-виховного процесу.

6. Який передовий (новаторський) досвід використовував учитель і як.

7. Новизна досвіду (новий зміст, методи, форми, засоби). Рівень новизни: творчий досвід, учитель-майстер, раціоналізаторський досвід.

8. Зміст досвіду роботи (коротко): система конкретних педагогічних або управлінських дій, система засобів, форм і методів роботи. Постановка педагогічного експерименту і його результати.

9. Врахування у досвіді роботи психологічних особливостей учнів.

10. Яка результативність роботи з проблеми, як вона показана, чи є порівнювальний аналіз результативності роботи.

11. Наявність додатків і їх доцільність: конспекти уроків, сценарії позакласних заходів, приклади контрольних завдань і дидактичних матеріалів, план роботи клуба, план роботи шкільного музею тощо.

12. Можливості і умови використання даного досвіду у масовій педагогічній практиці.

Специфіка діяльності педагогічних працівників з вивчення,

узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду

ВИДИ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

А: за об’ємом

·         Система роботи освітнього закладу (управління, відділу освіти, інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, методичного кабінету, школи тощо).

·         Система роботи працівника освітнього закладу.

·         Вирішення важливої педагогічної проблеми в освітньому закладі   наприклад, виховання у школі).

·         Розв’язання важливої педагогічної проблеми педагогічними працівниками (наприклад, система роботи вчителя з економічного виховання).

·         Певні форми, методи та прийоми роботи, що використовуються у закладі освіти.

·         Форми, методи та прийоми, які використовують окремі працівники освіти     

В: за рівнем творчої самостійності

·         Репродуктивний ( діяльність, яка не має у собі чогось нового, але спрямована на сумлінне виконання своїх професійних обов’язків, є гарним взірцем для тих педагогів, які ще не володіють педагогічною майстерністю)

·         Раціоналізаторський ( діяльність, яка пов’язана із творчим використанням відомих форм і методів, спрямована на підвищення ефективності педагогічної праці)

·         Новаторський ( діяльність, яка завжди пропонує суттєві зміни у навчально-виховній роботі, має в собі елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності. Такий педагогічний досвід особливо цінний тому, що він прокладає нові шляхи у шкільній практиці та педагогічній науці.)

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ

Даний педагогічний досвід по своїй суті новий і відрізняється від масового, сприяє вирішенню основних завдань, що стоять перед системою освіти на сучасному етапі її розвитку, актуальних проблем педагогічної теорії та практики, знаходить застосування у масовому досвіді, збагачує його і має перспективу для подальшого його поширення.

ВИСОКА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ І ОПТИМАЛЬНІСТЬ

Мають місце значні зрушення в системі роботи педагогічних кадрів, в учнів, у рівні їх вихованості, високий рівень навчально-виховного процесу, результативність досвіду вище за масові показники ефективності та якості, стабільність, стійкість результатів у змінених умовах роботи. Високі результати у роботі досягаються при найменших затратах сил учителів, учнів, батьків, матеріальних засобів школи, громадськості тощо.

НАУКОВА ОБГРУНТОВАНІСТЬ

Передовий досвід враховує закономірності процесу виховання й навчання школярів. Відступ від цих об’єктивно існуючих закономірностей веде до суб’єктивних і помилкових суджень і висновків.

МОЖЛИВІСТЬ ТВОРЧОГО НАСЛІДУВАННЯ ДОСВІДУ ІНШИМИ ПЕДАГОГАМИ

Готовність досвіду до творчого використання при наявності в ньому продуктивної педагогічної ідеї, доступність і наступність досвіду, що дозволяє розвивати й удосконалювати власну практику, теоретична і практична готовність педагогічних кадрів до творчого використання провідних ідей досвіду.

НАЯВНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ НОВИЗНИ Й ОРИГІНАЛЬНОСТІ

Етапи ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

передового педагогічного досвіду:

І. ПІДГОТОВЧИЙ.

Передбачає організаційну, теоретичну і методичну підготовку.

У процесі організаційної підготовки необхідно визначити проблематику й об’єкти досвіду, спланувати його вивчення. Дані про об’єкти досвіду доцільно обліковувати за формою:

Проблематику і об’єкти досвіду висвітлюють у відповідних розділах перспективного плану:

·        зміст, форми, принципи, методи, засоби навчання;

·        засоби розвитку учнів;

·        зміст, форми, методи виховання у процесі викладання предмета;

·        управління школою, керівництво навчально-виховним процесом;

·        система підвищення кваліфікації.

Теоретична підготовка щодо вивчення досвіду передбачає:

·        ознайомлення з історією питання, яке стосується даної проблеми досвіду;

·        ознайомлення із сучасною інтерпретацією проблеми;

·        зіставлення цих матеріалів з інформативними даними, здобутими на підставі тривалих спостережень. Це дає змогу осмислити наявний досвід, допомогти підвищити рівень майстерності вчителя, зробити певні корективи досвіду.

Прийоми роботи під час теоретичної підготовки: інформаційно-аналітичний, конструюючий, консультативний.

Якщо досвід потрібно лише узагальнити, методична підготовка полягає у вивченні мети, змісту, об’єму питань для вивчення форм, їх узагальнення, у доборі потрібних статистичних даних, дидактичних матеріалів, методів роботи відповідно до проблеми передового педагогічного досвіду. Основні методи роботи в цьому випадку – спостереження, аналіз, узагальнення. Якщо досвід ще не сформований і його потрібно моделювати, методична підготовка набагато складніша. Основними методами роботи при цьому є конструюючий експеримент і спостереження.

Після організаційної, теоретичної, методичної підготовки на основі перспективного плану здійснюється поточне планування вивчення досвіду. У поточних планах зазначається тема і мета досвіду, об’єкт вивчення, терміни, зміст роботи щодо вивчення досвіду.

ІІ. ВИВЧЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ.

Цей етап можна поділити на такі частини:

1. попереднє спостереження.

Проводиться у вересні-жовтні протягом 10-15 днів з метою визначення в загальних рисах суті досвіду, його оцінки з точки зору критеріїв.

2.    грунтовне вивчення досвіду.

Передбачається тривала, планомірна робота методиста за певною схемою, зміст якої залежить від характеру досвіду, встановленому при попередньому спостереженні. Ці спостереження варто проводити у два періоди: у грудні-травні з інтервалами у 1,5 – 2 місяці протягом 5 – 7 днів. Методист має уточнити й поглибити висновки про суть досвіду, надає допомогу щодо усунення виявлених недоліків і доводить до необхідного ступеня досконалості.

контрольне вивчення, суть якого – аналіз ефективності роботи вчителя, результативності його досвіду, проведення контрольних робіт у кінці року, перевідних та випускних екзаменів.

процесі вивчення досвіду роботи використовують такі методи:

·        спостереження;

·        бесіди з педагогічними працівниками та учнями школи, анкетування;

·        вивчення планів роботи закладів освіти та їх працівників;

·        відвідування й аналіз різних форм організації навчально-виховного процесу;

·        усне опитування з метою визначення рівня знань, умінь, практичних навичок учнів та рівня їх вихованості;

·        проведення контрольних, практичних та лабораторних робіт;

·        аналіз учнівських робіт;

·        вивчення педагогічної документації тощо.

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ.

На основі зібраного матеріалу методист робить висновок про суть досвіду, розкриває методи, прийоми та технологію дослідження результатів, проводить педагогічний аналіз зібраного фактичного матеріалу, розкриває причинно-наслідковий зв’язок між явищами.

Вивчивши факти передового педагогічного досвіду, методист може:

·        скласти простий опис їх;

·        класифікувати їх;

·        визначити умови та причини, що породжують дане явище;

·        встановити, до яких наслідків приводить досліджуване явище;

·        з’ясувати характер залежності між причиною і наслідком;

·        встановити всі обставини, за яких певні причини викликають певне явище.

Після глибокого педагогічного аналізу та оцінки зібраних фактів про досвід роботи методист приступає до опису самого досвіду роботи, де розкриває змістовну суть: засоби, прийоми, фактори, умови, обгрунтувати висновки про значення досвіду, його цінність.

Письмове узагальнення досвіду може бути поданим у формі довідки, доповіді, статті, методичного бюлетня, альбома, буклета, плаката, розкладки, стенда, листівки, методичних рекомендацій, монографій, посібників. Опис передового педагогічного досвіду повинен бути літературно оформленим, науково обгрунтованим, всебічно розкривати технологію педагогічної праці та її результати.

Узагальнення досвіду може бути в усній формі: виступ учителя чи керівника школи на педраді, семінарі, засіданні методоб’єднання.

ІV. ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ.

Усна пропаганда здійснюється у формі лекцій, доповідей, що читають самі педпрацівники або методисти на педрадах, методичних об’єднаннях, конференціях, семінарах, педагогічних читаннях.

Друкована пропаганда – це описання досвіду в спеціальних плакатах, буклетах, брошурах, статтях у педагогічних газетах та журналах, видання спеціальних збірників з досвіду роботи.

Наочна пропаганда здійснюється за допомогою організації постійних, епізодичних педагогічних виставок, матеріалів з досвіду роботи, виставок-пересувок у методичних кабінетах, на методичних об’єднаннях, курсах, конференціях, серпневих нарадах та конференціях педпрацівників; використання технічних засобів (радіо, телебачення, створення діапозитивів, діафільмів, кінофільмів, фототек, магнітофонних записів кращих занять та виховних заходів)

Досвід виробляється, формується, а не передається. Його не можна передати з одного середовища в інше без активної дії того, хто його запозичує. Потрібно усвідомити провідну ідею, зміст будь-якого досягнення передових педагогічних працівників і творчо використовувати їхні методи та прийоми, з урахуванням конкретних умов.

Рекомендації з оформлення і змісту матеріалів про передовий педагогічний досвід

        Призначення матеріалів про передовий педагогічний досвід - активно знайомити педагогів із сучасними пошуками колег по реалізації основних напрямків реформи школи.

        Структура матеріалу про передовий досвід визначається автором (укладачем) відповідно до  поставленої мети і може модифікуватися в залежності від конкретного матеріалу.

Матеріал про передовий досвід включає  наступні структурні елементи:

·   Обкладинка (титульний лист);

·   інформаційний лист;

·   рецензія;

·  анотація;

·  зміст (зміст).

·  введення;

·  основна частина;

·  висновок;

·  література;

·  додатки .

Р О З’ Я С Н Е Н Н Я

 Обкладинка (титульний лист).

 Титульний лист містить:

1)     назва установи утворення, що представляє матеріал (ким подається матеріал);

2)     заголовок (коротка й інформативна назва  матеріалу, що представляється,);

3)     П.І.Б., посада того, хто представляє матеріал;

4)     рік представлення матеріалу.

Інформаційний лист містить:

1)     відомості про автора досвіду (творчої групи, колективу): ПІБ, рік народження, утворення,  кваліфікаційна категорія і  рік присвоєння, адреса, контактний телефон;

2)     відомості про те, якими матеріалами представлений досвід;

Рецензія. Містить відгуки  і зауваження експерта (-ів) про представлену роботу (указати ПІБ, посада  експерта(-ів).

Анотація. Це скорочене (на 1/3 сторінки) виклад    змісту матеріалу про досвід у наступній послідовності:

1)     представлення  автора (ів), укладача;

2)     основний зміст матеріалу про досвід;

3)     читацьке призначення матеріалу.

 Зміст (зміст). Дає розгорнутий перелік усіх рубрик (розділів, глав, параграфів) відповідно тексту з указівкою сторінок. У цілому він повинен відбивати основні аспекти розглянутої в роботі проблеми.

Введення. Вказуються актуальність розглянутого досвіду, тема, предмет матеріалу, сформульовані в заголовку; необхідно показати науково-практичну значимість, проблематичність розглянутого досвіду для того, щоб у читача створилася визначена установка на сприйняття його змісту і виник цілеспрямований інтерес. Доцільно окреслити коло питань, що будуть розглядатися в досвіді. Необхідно відзначити індивідуальний внесок кожного автора, якщо робота написана колективом авторів, дати необхідні роз'яснення окремих моментів, пояснити терміни, що зустрічаються в тексті. Уведення не повинне повторювати анотацію.

Основна аналітична частина. Дається виклад розглянутого досвіду роботи, висвітлюються існуючі підходи і шляхи їхнього рішення. Основну частину можна почати з опису досягнутих результатів у досвіді педагога, колективу, моніторингові дослідження з питання. Важливо виявити й обґрунтувати ті конкретні протиріччя, що обумовили творчий пошук, а також описати, для чого починався і як розвивався даний досвід. При описі досвіду в приватних і загальних висновках і їхніх обґрунтуваннях повинне проявитися авторське відношення до нього.

Висновок. У заключній частині можуть бути дані висновки і рекомендації, а також прогнози, що відбивають перспективи розвитку даного досвіду, проблеми і шляхи їхнього вирішення. Висновки є дуже важливим розділом роботи і можуть носити характер рекомендацій, спрямованих на ефективне рішення розглянутих у досвіді проблем, чи характер прогнозу, тобто випереджального досвіду, що розкриває можливості передового досвіду у визначенні на його основі подальшої розробки як окремих наукових проблем, так і теорії і практики навчально-виховного процесу в цілому.

Література. Список літератури, використовуваної в роботі.

Додатки .  Таблиці, приклади, матеріали довідкового характеру та  ін. не повинні повторювати текст роботи, а лише служити її доповненням.(У інших частинах  досвіду роботи посилання на № додатків)

Загальні вимоги до оформлення авторських матеріалів

        Матеріали (з додатком)  можуть бути оформлені:

1. Папка  з матеріалами у виді друкованого  тексту надрукованим чітко на комп'ютері через   1,5 інтервали на білому папері звичайного формату (А4). Бажано надавати електронний варіант  (набір тільки у Wоrd, шрифт Times New Roman, формули набираються у редакторі формул, назви файлів латинськими літерами);

2.У виді брошури, видрукуваної поліграфічним способом.

При підготовці презентації необхідно враховувати наступні рекомендації:

·   матеріал викладати стисло з максимальною інформативністю тексту, в чіткому порядку, без нагромаджень;

·   інформацію ретельно структурувати;

·   важливу інформацію(висновки, визначення, правила тощо) подавати крупним планом, бажано з ілюстраціями;

·  другорядну інформацію слід вміщувати внизу сторінки;

·  для унаочнення інформації бажано використовувати діаграми, схеми тощо;

·   графіки, схеми, малюнки, ілюстрації тощо повинні органічно доповнювати текст;

·   графіки, схеми тощо повинні мати чітке пояснення;

Додаток 1

Матеріали, необхідні при вивченні діяльності колективного носія передового педагогічного досвіду (робочої групи, методичного об'єднання,  навчального закладу в цілому)

1.     Рішення педради ( науково-методичної ради) навчального закладу про створення робочої групи для  вивчення й узагальнення передового досвіду роботи з конкретної  проблеми.

2      Затверджений план роботи  (робочої групи, навчального закладу) за  поточний навчальний рік.

3      Проблема, за  якою узагальнюється досвід.

Додаток 2

Пам'ятка-рекомендація педагогу по узагальненню свого передового досвіду роботи

1.     Уважно стежте за професійним друком  і науково-методичною  літературою. Ведіть запис  за  проблемами, що Вас цікавлять.

2.     Зберігайте і накопичуйте матеріали, що відбивають досвід Вашої роботи.

3.     Вибираючи тему узагальнення досвіду,  постарайтеся врахувати успіхи і недоліки у своїй роботі і роботі колег. Сформулюйте тему чітко і конкретно.

4.     Визначите форму узагальнення (доповідь, стаття, альбом і т.д.).

5.     Складіть короткий план теми свого досвіду  (3-4 основних питання) і тези до нього. Матеріали доповнюйте, уточнюйте в процесі роботи.

6.     Критично оцінюйте свій досвід. Головний критерій оцінки роботи -  результативність досвіду.

7.     Зібравши матеріал і систематизувавши його, приступайте до письмового викладу. Намагайтеся писати коротко, логічно струнко, уникаючи повторень.

8.     Підберіть і належним чином оформіть додатки до роботи (креслення, таблиці, схеми, малюнки  тощо).

9.     Підготувавши й узагальнивши матеріали, зніміть з них копію (оригінал завжди зберігайте в себе).

Пропоновану пам'ятку не слід розглядати як тверду схему. Специфіка досвіду може підказати  вам істотні доповнення до викладеного.